«На все свій час, усякій справі в цім житті – своя пора» (Екклезіаст)
Спроби «завдавати добро» без запиту не працюють, навіть якщо ти – досвідчений консультант, радник чи ментор. І навіть якщо ти на 100% впевнений, що твої пропозиції спрацюють та принесуть користь, консалтингові поради варто надавати тоді, коли клієнт має усвідомлену потребу в них.
Досвід роботи з різними клієнтами у консалтингу знов і знов підтверджує цей принцип. Адже людина лише тоді сприймає інформацію, яку ти вважаєш цінною та корисною для неї, коли у неї самої виникає усвідомлений запит на цю інформацію для вирішення її власних завдань.
Коли спрацьовують консалтингові поради?
Ось звертається, скажімо, CxO з конкретним запитом, який пов’язаний з поточною ситуацією в компанії та з прагненням знайти рішення певної проблеми (закреслено) задачі. Ти ділишся з ним перевіреними методами та інструментами. Ви разом обговорюєте можливості та ризики кожного з варіантів, щоб клієнт мав змогу обрати найкраще рішення саме для його поточної ситуації та потреб.
Розмова триває, і раптом ти помічаєш, як очі клієнта починають світитися, плечі розправляються, і на обличчі з’являється задоволена посмішка. «Бінго! Це ж саме те, що мені потрібно!» – радісно вигукує він. «І чому я раніше не чув про такі підходи? Скільки помилок та втраченого часу я б міг уникнути!!!»…
… Ти щиро радієш, що твої консалтингові поради були корисними, а клієнт залишився задоволеним і натхненним. А потім згадуєш, що ти вже начебто розповідала про ті самі підходи та інструменти саме цьому клієнту. і було це кілька днів / тижнів / місяців тому. Гортаєш блокнот з нотатками – і вірно! Ось, розглядали ті самі методи, практики та моделі на одній з минулих зустрічей чи на стратегічній сесії. І доволі детально обговорювали, з практичними прикладами та жвавою дискусією. Проте контекст обговорення тоді був іншим, та й активну зацікавленість темою тоді проявляли інші члени команди менеджерів. А той, хто сьогодні наче вперше почув про цей варіант рішення проблеми та наповнився інсайтами щодо власного кейсу, у тій розмові був, скоріше, пасивним слухачем та спостерігачем за дискусією інших. Тому у нього в пам’яті навіть не відклалися спогади про ці підходи та інструменти. І він щиро впевнений, що вперше дізнався про цей варіант лише сьогодні…
Отже, кожному інструменту – свій час та свій контекст. І коли ти прагнеш допомогти іншій людині з вирішенням певної проблеми, – важлива точка зору та наявність усвідомленого запиту саме у цієї людини, а не твоє власне бачення того, як буде найкраще у “чужій” ситуації.
А ось поради без запиту, навіть найпрофесійніші та наймудріші, – то марна трата часу та енергії. Не варто й намагатися, – бо воно не спрацює. І не принесе ані користі, ані задоволення жодній із сторін.